Побут

Коли для жінки важливий статус заміжня/відносинах

У віртуальному суперечці зі співрозмовником-чоловіком про те, що дають один одному у стосунках чоловік і жінка раптом вилетів аргумент: “Я даю жінці статус, що вона у відносинах. А не самотня курка”. Спочатку я просто відмахнулася.

Найчистіше чоловічий егоїзм. Я йому, значить, пиріжки та борщі, які потрібно готувати кожен день + перед приготуванням треба купити продукти + миття посуду після їжі. А він мені, значить, статус дає і для цього йому не треба докладати абсолютно жодних зусиль.

Він є поруч = є і статус.Ну, це на початку я так зробила – на емоціях. А потім замислилася.

Адже для жінки в нашому традиційному суспільстві статус досі має значення. Адже, як в Росії завжди було прийнято? Для чоловіка важливіше всього кар’єра для жінки – сім’я. Т.

тобто сім’я – це і є кар’єра по-жіночому.Час минав.

Сім’я вже далеко не завжди є найбажанішою кар’єрою для жінки, АЛЕ, десь на підсвідомості, у кожної російської жінки є пунктик: якщо я самотня – моє життя не вдалося – в суспільстві я не відбулась, як жінка. І кожна заміжня жінка вважає просто прямо-таки своїм обов’язком ткнути незаміжньою на цей пункт. І кожен чоловік, одружений або самотній, обов’язково єхидно помітить: “Тобі пора завести 40 кішок і ридати ночами в подушку від туги по мужику!”Багато жінок залежні від чужої думки і починають комплексувати з приводу цього горезвісного статусу.

Такою була і я. У співжитті чоловік закривав всього 2 моїх потреби. Та одна з них була .

.. СТАТУС! Від мене нарешті відчепилися з питанням: “Коли ти вже вийдеш заміж?” Перестали на всіх святах бажати знайти того самого – надійного і коханого.

Заміжні подруги перестали дивитися зверхньо – тепер я рівна для них. Ось він мій чоловік – поруч зі мною.Тоді мені не приходило в голову підраховувати вигоду у відносинах, а зараз стало просто цікаво, як воно все було насправді.

Статус моєму чоловікові нічого не коштував – тим більше це було співжиття, а не шлюб. Він нічим не ризикував і в будь-який момент міг виставити мене зі своєї квартири. Зате він від мене отримував побутове обслуговування, догляд і виховання його дочки, послуги скарбника й того чоловіка, який почне витрачати свої гроші на його потреби і потреби його дочки, коли його гроші закінчаться.

А закінчувалися вони завжди задовго до наступної зарплати. Що ми маємо на виході? Він закриває одну мою потребу без всяких зусиль. Я закриваю 3 його потреби, на які йде багато моїх сил, часу і грошей.

Дуже для мене “вигідно”, нічого сказати!І, тим не менш, я 3 роки жила в такому режимі і заради статусу в тому числі! Отже, правий той чоловік, який пропонує статус в обмін на пиріжки. Як кажуть, знає, що запропонувати. Не знає він тільки одного – не в будь-якому віці для жінки важливий цей статус.

В 20 років ти дуже хочеш заміж. Статус – це ВСЕ. Повинно бути як у всіх: біле плаття, лімузин, крики “гірко”, ресторан і море гостей.

Всі повинні стати свідками твого тріумфу. І не важливо, що ти ледь не вилетіла з інституту. І не важливо, що чоловік каже, що ти будеш сидіти вдома.

І не важливо, що з подругами тепер толком і зустрітися не можна. Ти заміжня! Ура!У 30 років ти заміж вже і не дуже хочеш. Бачила, що там відбувається, коли відзвучав марш Мендельсона.

Ти пізнала радості свободи і живеш за формулою: “Хочу – халву їм, хочу – пряники!” АЛЕ суспільство тисне, батьки тиснуть, сусіди тиснуть, подруги тиснуть – всі тиснуть: “Пора! Пора! Пора!” Та й у тебе годинник цокає – пора народжувати.І ти вибираєш собі чоловіка під тиском всього цього. Лише б вже цей статус був, лише б начебто вчасно встигла, лише б все, як у всіх.

І дорого доводиться платити за статус, як я зараз розумію.І ось тобі 40. І тобі кажуть про пиріжки та борщі в обмін на статус, а тобі вже і не смішно.

Ти розумієш, що це така маячня за якийсь статус перевертати все своє життя, починати підлаштовуватися під чужого тобі людину, працювати в 2-у зміну будинку тому, що так у нас прийнято і т.д. І все це заради того, щоб ти була офіційно в стосунках?! Та ніколи!От якщо я закохаюся і зрозумію, що хочу бути з цим чоловіком – я сама все переверну і сама все захочу.

І головне тут – ХОТІТИ САМОЇ бути поруч з людиною. Зі статусом або без нього. А жити на догоду суспільству – це хай молоді, раз ще не набралися досвіду і не зрозуміли, що в житті головне, а що – ні.

P. S. Коли-то і у жінки була така можливість пропонувати чоловікові статус в обмін на ресурси.
У часи СРСР неодружений чоловік був часто обмежений у правах і можливостях, і в ті часи чоловіки дуже часто одружувалися заради самого статусу. Це був своєрідний пропуск на територію, де можна було будувати кар’єру і рухатися по службовій драбині. Зараз такого давно немає, і я не можу того віртуальному співрозмовнику заявити з пафосом: “Я вийду за тебе заміж, щоб були відкриті всі двері, але в обмін я хочу це, це і ще ось це!”;-)

Related posts

Leave a Comment